Шунтування барабанної перетинки у дітей: коли процедура потрібна і як до неї підходять у RHINO

Секреторний отит у дітей часто перебігає без болю й температури, тому батьки можуть довго не здогадуватися про проблему. Якщо рідина в середньому вусі зберігається місяцями й погіршує слух, лікар може рекомендувати шунтування барабанної перетинки. У статті ЛОР-лікарі клініки RHINO пояснюють, коли потрібна ця процедура, як вона проходить, скільки часу шунт залишається у вусі та як доглядати за дитиною після втручання.

Рідина за барабанною перетинкою: чому секреторний отит часто залишається непоміченим

Порожнина середнього вуха з’єднана з носоглоткою слуховою трубою, через яку надходить повітря та відтікає рідина. У дітей ця труба коротша, вужча й розташована горизонтальніше, ніж у дорослих, тому після застуди чи на тлі збільшених аденоїдів її прохідність легко порушується. За барабанною перетинкою накопичується рідина, яка заважає перетинці та слуховим кісточкам рухатися.

На відміну від гострого отиту, секреторний зазвичай не спричиняє сильного болю. Батьки помічають лише окремі ознаки:

• дитина часто перепитує або не реагує, коли до неї звертаються з іншої кімнати;
• просить зробити мультфільми чи музику гучніше;
• скаржиться на закладеність або відчуття тиску у вусі;
• мовлення розвивається повільніше, ніж в однолітків;
• у дитячому садку чи школі відзначають її неуважність.

Такі ознаки легко пояснити характером або втомою, тому секреторний отит нерідко виявляють випадково під час огляду. Підтвердити діагноз допомагають отоскопія й тимпанометрія. Аудіометрія дає змогу визначити, наскільки знизився слух.

Статистика: 

За даними клінічних настанов Американської академії отоларингології, близько 90% дітей переносять секреторний отит хоча б раз до шкільного віку. У більшості випадків рідина розсмоктується самостійно протягом трьох місяців.

Коли лікарі рекомендують шунтування барабанної перетинки

Оскільки секреторний отит часто минає сам, спершу лікар обирає спостереження й лікування причини, наприклад алергічного риніту. Шунтування розглядають, коли рідина зберігається понад три місяці й при цьому знижується слух, або коли гострі отити повторюються знову й знову. Додатковими показаннями є затримка мовлення, порушення рівноваги, зміни барабанної перетинки, а також ситуації, коли дитина вже має інші проблеми зі слухом чи розвитком.

Перед рішенням про втручання лікар обов’язково оцінює слух. Від результатів аудіометрії й тимпанометрії залежить, чи потрібна процедура зараз, чи можна продовжити спостереження.

Як проходить процедура та скільки часу шунт залишається у вусі

Шунт — це крихітна трубочка, яку встановлюють у барабанну перетинку. Через неї в середнє вухо надходить повітря, тиск вирівнюється, а рідина відтікає. Дітям процедуру зазвичай проводять під короткочасною загальною анестезією. Хірург під мікроскопом робить невеликий розріз барабанної перетинки, видаляє рідину та встановлює шунт. Саме втручання триває кілька хвилин, і того ж дня дитина повертається додому.

Якщо причиною порушення роботи слухової труби є збільшені аденоїди, шунтування можуть поєднати з аденотомією. Це зменшує ризик повторного накопичення рідини після того, як шунт випаде.

Стандартні шунти здебільшого залишаються в барабанній перетинці від 6 до 18 місяців і випадають самостійно в міру її загоєння. Отвір після цього зазвичай закривається без додаткового лікування.

Коментар лікаря клініки RHINO: «Батьки часто хвилюються, що шунт може пошкодити слух. Насправді більшість дітей починають краще чути вже в перші дні після процедури, бо рідина більше не заважає звуку проходити до внутрішнього вуха».

Догляд після втручання: купання, плавання, контрольні огляди

Після шунтування дитина швидко повертається до звичного життя. У перші дні з вуха може виділятися невелика кількість рідини, іноді з домішкою крові, що зазвичай минає самостійно. Лікар пояснює батькам, як доглядати за вухом і коли потрібно звернутися повторно.

Цікавий факт: 

У клінічних настановах 2022 року Американська академія отоларингології не рекомендує без окремих показань обмежувати плавання та купання дітей з шунтами або використовувати вушні затички чи пов’язки на голову. Водночас пірнання, занурення на глибину та купання у відкритих водоймах варто окремо обговорити з лікарем.

Перший контрольний огляд зазвичай призначають протягом трьох місяців після процедури, а далі — за графіком, який визначає лікар. Під час оглядів він перевіряє положення шунта та стан барабанної перетинки, а за потреби повторює аудіометрію. Якщо з вуха з’явилися виділення, слід звернутися до лікаря. Зазвичай таку ситуацію лікують вушними краплями з антибіотиком.

Підхід RHINO: збереження слуху дитини в довгостроковій перспективі

У клініці RHINO дитину із секреторним отитом обстежують комплексно. Лікар оцінює стан вуха, носа та носоглотки, оскільки порушення роботи слухової труби часто пов’язане саме зі змінами в цій ділянці. Для діагностики можуть проводити ендоскопічний огляд ЛОР-органів, тимпанометрію та аудіометрію.

Тактика лікування залежить від причини й тривалості отиту. За показаннями виконують шунтування барабанної перетинки або аденотомію. Якщо повторні епізоди пов’язані зі збільшеними аденоїдами, алергічним ринітом чи іншими захворюваннями носа, одночасно також лікують ці стани. Про лікування захворювань носа читайте більше за посиланням.

Лікарі пояснюють батькам кожен етап зрозумілою мовою: чому рекомендують втручання, як підготувати дитину й що відбуватиметься після процедури. Такий супровід допомагає маленькому пацієнту та родині спокійніше пройти лікування.

Якщо ви помітили, що дитина гірше чує, часто хворіє на отити або відстає в розвитку мовлення, запишіться на консультацію до ЛОР-лікаря клініки RHINO. Лікар огляне вуха й носоглотку, перевірить слух і визначить, чи потрібне шунтування барабанної перетинки у вашому випадку.